Святий Миколай потішив квиточками на «Аватар». Я дуже хотіла подивитися цей фільм. І щоб передчасно не зіпсувати враження, заборонила собі шукати відео в неті й розпитувати тих, кому вже пощастило сходити в кіно. І, як виявилося, недаремно. Сюрприз виявився СЮРПРИЗИЩЕМ)
Друзі, для мене, це, безперечно, фільм останніх декількох років. Оскільки такої стовідсоткової «телепортації» в світ на екрані я за собою не пригадую. Я жила на «Пандорі», співчувала народу На-Ві, тішилася, плакала й боролася разом із блакитношкірими героями. Тому що за абсолютно нереальною графікою, шикарними спец ефектами та музикою було стільки драматизму, що емоції просто накривали з головою. Флора, фауна, неймовірні польоти, від яких перехоплює дихання, ну і, звісно, почуття героїв – усе це захоплює і не відпускає. Картинка - це просто якийсь бенкет для очей. Дрібнички можна розглядати нескінченно. Не знаю, скільки разів треба переглянути «Аватар», щоб нароздивлятися досхочу)
Сюжетна лінія… Так, не без мейнстріму. Згадався мультик «Долина папороті» та ще кілька стрічок, із яким перегукується «Аватар». Але чергове нагадування про те, як нам іноді бракує добра і як жахливо людство ставиться до навколишнього середовища не було нав’язливим і не вантажило. За таке нагадування Кемерону хочеться подякувати)
Враження не зіпсували навіть ті «блішки», які вловилися моїм редакторським вухом.
Словом, раджу всім!:-) Приємного перегляду й незабутніх вражень.